Get Adobe Flash player
Головна сторінка Навчальний процес Робота гуртків Осінні квіти в саду барона Гурмузакі (Гурток "Історичне краєзнавство")
header
Відмітьте теми, які Вам цікаві...
Підпишіться на наші новини!
Notice: Undefined offset: 1 in /sata1/home/users/pedkoledz/www/old.pedkoledzh.cv.ua/plugins/content/socbuttons.php on line 221
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

PA250164Золота осінь здивувала нас не тільки шикарною барвистою палітрою, але, як не дивно, квітами що розпустилися знов. Це було в старому, давно здичілому парку, посадженому півтора століття тому бароном Доксакі Гурмузакі в Чорнівці під Чернівцями. Старожили: кедри та дуби ще стоять на сторожі пам’яті про цю славетну добу. А під боком маленький ставочок, овіяний легендою про нещасну любов сина Доксакі – Константина і «амазонки» Єлени з Васловівців, де ще ростуть жовті лілії – символ кохання і розлуки.

 

Члени гуртка «Історичне краєзнавство» ОЦТКЕУМ на базі Чернівецького педагогічного коледжу занурились у цю давню історію, прибувши сюди у минулу суботу на запрошення свого колеги – Михайла Малуша. Він з великою охотою повів нас не тільки у старий парк та до легендарного озера, але розповів про історію церкви Архангела Михаїла та Гавриїла, побудованою Д. Гурмузакі в 1825 році. З великим захопленням він повідомив про похованих у дворі церкви членів цієї славетної родини.

В центрі села ми відвідали пам’ятник, присвячений 118 мешканцям села, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Згадали тяжкі повоєнні голодні роки.

Біля сільської школи нас очікував вчитель Іван Михайлович Сурняк. Від нього ми узнали про те, що існування села простежується від енеоліту ( ІУ – ІІІ тис. до н.е.) до сьогодення, згадується в грамоті господаря Молдови Олександра Доброго у 1412році. Археологічні дослідження на території села розписані в декількох монографіях, а історія села виходить з глибин сивої давнини на визначних етапах минувшини. Особливою сторінкою в історії села і краю став період, пов'язаний з революційними подіями 1821 та 1848 років. Чорнівка тоді стає центром культури і політики чотирьох провінцій : Буковини, Бессарабії, Трансільванії та Молдови. В маєтку Доксакія знайшли притулок такі  політичні діячі як В. Александрі, А. Пумнул, М. Когелничану, А. Шагуна, Г. Баріціу, К. Негрі, Г. Сіон, А. І. Куза( майбутній перший правитель Румунії), митрополит Веніамін, архімандрит Данії та ін. Тут виходить газета «Буковина». Маєток відвідує великий угорський композитор, піаніст і педагог Ференц (Франц) Ліст.

В школі ми ознайомились з багатим краєзнавчим матеріалом. Майбутнім педагогам було цікаво узнати про те, що на початку ХХ століття саме в цій школі вчителював відомий буковинський поет, прозаїк, публіцист, громадський діяч і педагог Дмитро Якович Макогон, батько української письменниці Ірини Вільде.

Чарівний осінній ліс, смачна смажена картопля у супроводі шашлику, чудодійне повітря стали завершальним акордом в цій романтичній подорожі до наших друзів.

Правду кажуть, в нашому краї де не копни – там історія, не гірша ніж Греція з Римом!

 

А. Моісей, керівник гуртка. 

ФОТОЗВІТ ПОХОДУ ДИВІТЬСЯ У ФОТОГАЛЕРЕЇ САЙТУ...